Федерація греко-римської боротьби України була створена у 2001 році

Федерація греко-римської боротьби України була створена у 2001 році. Федерація є колективним членом Асоціації спортивної боротьби України, що створена у1992 році.

Перший президент Федерації греко-римської боротьби УРСР - Ян Димов. Легенда спортивної журналістики, автор багатьох публікацій і книг про боротьбу і борців. У 2001 році в Міністерстві юстиції зареєстрували Федерації греко-римської боротьби України, яка стала правонаступницею Федерації греко-римської боротьби УРСР. У цьому ж році на установчій конференції президентом Федерації був обраний В. К. Кисіль.

Найбільш видатні досягнення української школи греко-римської боротьби за роки незалежності - золота медаль В'ячеслава Олійника на Олімпіаді в Атланті в 1996 році, срібна медаль Давида Салдадзе на Олімпіаді в Сіднеї в 2000 році бронзові медалі Андрія Калашникова на Олімпіаді в Атланті в 1996 році і Армена Варданяна на Олімпіаді в Пекіні в 2008 році, золоті медалі Рустама Аджи на чемпіонаті світу 1995 року і Володимира Шацьких на чемпіонаті світу 2006 року, командні кубки світу 1995 і 2007 років.
________________________________________

У 1912 році створено комітет з проведення змагань з боротьби серед аматорів, який у 1921 році перейменовано на Міжнародну федерацію боротьби (FILA). FILA сьогодні об'єднує 154 країни, під її егідою проводять змагання з вільної, греко-римської, жіночого, пляжної боротьби, боротьби Алиш, грапплінгу та панкратіону.

Нелсон Давидянсрібний призер Олімпійських ігор з греко-римської боротьби (Монреаль, 1976 рік), півлегка вага. Народився 1950 року в Нагорному Карабасі. Боротьбою займається з 14 років. Тренер І.О.Кондрацький. Триразовий чемпіон СРСР (1975,76,79), дворазовий чемпіон Європи (1973, 1980). Відзначився надзвичайно своєрідною пластичною манерою боротьби. Гостра, багатоприйомна техніка Нелсона Давидяна приваблювала новизною та неповторністю. 


 

Інформація про історію спортивної боротьби в Україні підготована за книгою Яна Димова „Від болю голос хрипне” та журналу „Чемпіон” (№1, 1996). Розповідь про історію спортивної боротьби в Україні була б неповною без згадки імені Яна Димова (помер у 2006 році), публіциста та журналіста, який писав про боротьбу та борців, "архіваріуса боротьби".


Історія спортивної боротьби в незалежній Україні

„В збірних командах Союзу працювали кращі лікарі, досвідчені учені і вельми тямущі фахівці реабілітаційних служб. Члени збірних країни тренувалися в прекрасних умовах, дуже добре харчувалися і регулярно отримували пристойну зарплату. З розпадом Союзу всього цього не стало. Тепер уся відповідальність за підтримку в належному стані всіх «вікон у Європу» лягла, точніше – навалилася на плечі головних тренерів республіканських збірних, у розпорядженні яких не було й третини того, що мали в своєму розпорядженні тренери збірних СРСР. Здавалося б: що поганого в тому, щоб пригальмувати, озирнутися після цієї обвальної перебудови, передихнути і з новими, як мовиться, силами... Але в тому-то й річ, що будь-який перепочинок у спорті вищих досягнень – це крок назад. Тривала зупинка – багато кроків назад. Саме тому борцівська Україна і не зупинялася», - так про важкий період становлення спорту, спортивної боротьби писав Димов.


Греко-римська боротьба в незалежній Україні

На Олімпіаді 1992 року незалежну Україну гідно представив борець греко-римського стилю Олег Кучеренко, що виграв золоту медаль (це було перше борцівське "золото" незалежної України) На першому для незалежної України чемпіонаті Європи в Стамбулі (1993) українські "греко-римляни" виграли друге командне місце і були нагороджені першим „незалежним кубком”. У 1994 році греко-римська збірна України вперше в своїй історії командою виграла чемпіонат Європи, випередивши могутні збірні Росії, Туреччини, Угорщини, Польщі, Грузії, Німеччини. Першими (в історії незалежної України) чемпіонами Європи стали талановиті маріупольці Григорій Комишенко і В’ячеслав Олійник. У тому ж 1994 збірна України з греко-римської боротьби перемогла всіх суперників у фіналі розіграшу Кубка світу. Володарем золотих медалей стала «прекрасна десятка» українських борців: Олександр Матер-Борчук, Андрій Калашников, Руслан Хакімов, Григорій Комишенко, Павло Тяпін, Артур Дзигасов, Ігор Бугай, Анатолій Козуля, Георгій Салдадзе і Петро Коток. 

У 1995 році золото європейської чеканки дісталося віртуозові «млинів» і «зворотних» Русланові Хакімову. Через декілька місяців першим у незалежній Україні чемпіоном світу з греко-римської боротьби став Рустам Аджі... У 1996 на чемпіонаті Європи киянин Андрій Калашников виграв золоту медаль. У Атланті-96 блискуче виступив В’ячеслав Олійник – став олімпійським чемпіоном. Бронзову медаль виграв Андрій Калашников. У Сіднеї-2000 Давид Салдадзе був другим. У 2004 році запорожець Армен Варданян став чемпіоном Європи. Збірна України тоді була першою в командному заліку європейського чемпіонату і в тому ж році посіла друге місце на чемпіонаті світу.


Вільна боротьба в незалежній Україні

З 1994-го до 1997-го року збірна України з вільної боротьби вигравала другі командні місця на чемпіонатах Європи. А в 97-му здобула друге місце і на чемпіонаті світу. У 1998-99 роках збірна України з вільної боротьби привезла до Києва два вагомі кубки за командні перемоги на чемпіонатах Європи і нагороду за друге командне місце на чемпіонаті світу.

Перший у незалежній Україні спортивний клуб з вільної боротьби в 1992 році створив  Руслан Савлохов (заслужений тренер України). Багато зробив для вільної боротьби і його брат – Борис Савлохов, також заслужений тренер України (тренувався у заслуженого майстра спорту, дворазового чемпіона світу Володимира Синявського). У 1994 році Бориса Савлохова обрали президентом Асоціації спортивної боротьби України. Завдяки братам Савлоховим до Києва запросили спортсменів з інших країн, які згодом прославили Україну на світових чемпіонатах світу, Європи, Олімпійських іграх. Так, екс-чемпіон СРСР Дзамболат Тедєєв у 1993 році став першим у незалежній Україні чемпіоном Європи з вільної боротьби. Мірабі Валієв, Асланбек Фідаров, Заза Зозіров, Володимир Тогузов, виступаючи в збірній України, стали чемпіонами Європи в першому десятилітті нашої незалежності.

Чемпіоном Європи став одесит Віктор Ефтені. Киянин Олександр Захарук чотири рази підряд вигравав чемпіонати континенту. А в 2006-му році виграв це високе звання уп'яте. Срібну медаль на Олімпіаді в Сіднеї-2000 здобув киянин Євгеній Буслович. На Олімпіаді в Атланті (1996) Андрій Калашников став третім призером. А Заза Зозіров на цій же Олімпіаді виграв бронзову медаль, потім був третім і другим на чемпіонах світу, в 1999 році - удруге став чемпіоном Європи.

Найбільшого успіху досяг Ельбрус Тедеєв. Двадцятирічним він посів четверте місце на чемпіонаті Росії. Брати Савлохови запросили спортсмена до Києва. Нині Ельбрус Тедеєв – перший у незалежній Україні чемпіон світу з вільної боротьби, чемпіон Європи, триразовий чемпіон світу, бронзовий призер Олімпійських ігор в Атланті і володар олімпійського золота (Афіни-2004).


Жіноча боротьба в незалежній Україні

 Жіночу боротьбу в Україні стали культивувати тільки на початку 90-х. Перший жіночий чемпіонат України відбувся у 1991 році і зібрав 37 учасниць. Серед перших призерок - хмельничанка Тетяна Комарницька. Двічі виграла чемпіонат Європи, стала володаркою чотирьох срібних нагород європейської чеканки і бронзи чемпіонату світу. Виховав її тренер Сергій Басистий. Двічі чемпіонкою Європи стала Тетяна Лазарева з Донецька, вихованка тренера Григорія Шепельова.

Ірина Мерлені в 1999 році стає чемпіонкою України. У 2000-му дебютувала на чемпіонаті світу в Софії і здобула звання чемпіонки. У 2001 виграла чемпіонат світу в Нью-Йорку. У 2003 - чемпіонат світу. У 2004 в Афінах жінки-борці уперше вийшли на олімпійську арену. Ірина Мерлені виступала в найлегшій ваговій категорії. Українська спортсменка першою серед всіх жінок миру, що займаються вільною боротьбою, стала олімпійською чемпіонкою.   


Впродовж 1955-2006 років українські борці виграли 59 золотих медалей на чемпіонатах світу. І немає сумніву, що ця цифра зростатиме. Адже і дух чесної боротьби, і воля до перемог - завжди були притаманні українському народу.


Історична довідка: З 776 року до н.е. у Греції почали організовувати Олімпійські ігри. Боротьба увійшла до Олімпійської програми згодом – через 68 років. У першій половині ХІХ століття боротьба набула характеру спортивної дисципліни. Провідну роль у цьому процесі відіграла Франція. У її столиці в 1848 році відбувся перший чемпіонат. У 1866 – відкрито першу борцівську арену на три тисячі глядачів.

Вільна боротьба ввійшла до програми сучасних Олімпійських ігор у 1904 році (м. Сен-Луї, США). Боротьба називалася „вільноамериканка”, але сподобалася любителям спорту й на інших континентах. Перший чемпіонат Європи з вільної боротьби відбувся у 1928 році.

Федерація греко-римської боротьби України 

Федерація греко-римської боротьби України була створена у 2001 році. Федерація є колективним членом Асоціації спортивної боротьби України, що створена у1992 році.

Федерація греко-римської боротьби України була створена у 2001 році. Федерація є колективним членом Асоціації спортивної боротьби України, що створена у1992 році. Перший президент Федерації греко-римської боротьби УРСР - Ян Димов. Легенда спортивної журналістики, автор багатьох публікацій і книг про боротьбу і борців. У 2001 році в Міністерстві юстиції зареєстрували Федерації греко-римської боротьби України, яка стала правонаступницею Федерації греко-римської боротьби УРСР. У цьому ж році на установчій конференції президентом Федерації був обраний В. К. Кисіль.

" Не важливо яким ти спортом займаєшся,

головне, що ти ним займаєшся!

Алкоголь - розваги для бідних,

Наркотики – слабких,

Спорт для сильних! "

   Віктор Смірнов

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #2fc86b #fbodc9 #eef10570 #230813202604