ФОТОГАЛЕРЕЯ
Тедеєв Ельбрус Сосланович
- Деталі
- Категорія: Греко-римська боротьба
Тедеєв Ельбрус Сосланович
(нар. 5 грудня 1974, с. Ногір, Ардонський район, Північна Осетія) — український спортсмен (вільна боротьба) та політик російського походження, народний депутат України, олімпійський чемпіон,заслужений майстер спорту України (1996), президент Асоціації спортивної боротьби України.
21 вересня 2013 року увійшов до всесвітньої Зали Слави Міжнародної федерації об'єднаних стилів боротьби (FILA)[1].
Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали зверення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942–1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.
Біографія
Осетин; батько Сослан Кузьмич (1941–1996); мати Тауліна Фаубівна (1941) — медсестра; дружина Фаїна Юрбеківна (1981) — домогосподарка; дочки — Діана, Тетяна і Єва[3].
Народився та виріс майбутній олімпієць та парламентар України неподалік Владикавказа, в селі Ногір. Родина, в якій піднімали на ноги трьох синів, жила далеко не заможно. З 11 років Ельбрус Тедеєв долав пішки по 10 кілометрів до Владикавказа, на стадіон «Динамо», аби тренуватися. Першим наставником майбутнього олімпійця був Артур Базаєв — призер першості СРСР, володар Кубка світу. На першості Росії серед дорослих 19-річного спортсмена помітили українські фахівці, які й запросили його в Україну.
У 1993 році Ельбрус Тедеєв приїхав у Київ та отримав українське громадянство. Тодішнього президента Асоціації спортивної боротьби України Бориса Савлохова (нині покійний), який, власне, й запросив юного спортсмена в Україну, Ельбрус Тедеєв завжди пам'ятатиме, адже він зробив суттєвий внесок у розвиток вільної боротьби в Україні. Початківцеві створили в нашій країні гарні умови для праці. Для праці на перемогу.
Афінському «золоту» передували десятигодинні щоденні тренування на борцівському килимі, 30-кілометрові кроси за будь-якої погоди. Не дивно, що найбільшим досягненням у житті народний депутат сьогодні вважає саме працелюбність. На Олімпійських іграх 2004 року в Афінах Ельбрус Тедеєв у фіналі переміг дворазового чемпіона США Келлі. Подолав суперника, хоч сам був травмований, — з раною на голові, якої зазнав у попередньому поєдинку.
Паралельно з спортивною діяльністю Ельбрус отримував вищу освіту. Спочатку у Національному університеті фізичного виховання та спорту за спеціальністю «тренер-викладач», а потім у Київському національному університеті культури та мистецтв за кваліфікацією «юрист».
Захоплення — музика.
Спортивна діяльність
Вільною боротьбою почав займатися з 1985 р. у Владикавказі (тренери — Савлохов Борис Сосланович і Савлохов Р. С.).
За наполяганням Бориса Савлохова 1993 року переїхав до Києва.[4]
З 1994 — спортсмен-інструктор, з 1995 — капітан штатної збірної команди України з вільної боротьби.
1994 — першість Європи серед юніорів, І місце (катег. 62 кг).
1995 — чемпіонат світу, І місце (катег. 62 кг).
1996 — чемпіонат Європи, 4 місце (катег. 62 кг); Олімпійські ігри в Атланті, ІІІ місце (катег. 62 кг).
1999 — чемпіонат Європи (Мінськ) — I місце (катег. 63 кг).
1999 — чемпіонат світу, І місце.
2002 — чемпіонат світу, І місце.
2004 — Олімпійські ігри в Афінах, I місце.
Виступає за ЦСКА.
З 2004 р. — президент Асоціації спортивної боротьби України (його попередником на цій посаді був Борис Савлохов)
